2019/20
Ріна
Цієї осені розбиті дзеркала, мозаїка думок із календарних чисел..., а на поріг вривається зима з обІцянками чуда і шалених віхол. В легкому сумі всі вчорашні дні, злегка лякають часу перегони... я збережу всі спогади в собі, забуду все погане на пероні. ...навчилась відпускати літаки і не шукати сиві волосини. Несу у "завтра" мрії і страхи. Я раптом полюбила хуртовини.
2019-12-01 20:27:30
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ріна
Дякую)
Відповісти
2019-12-01 21:09:38
Подобається
Інші вірші поета
Побач мене... Кілометри Ну от вона Пігмаліон XXI
Інші поети
Ren
@Panda_4010
Corbie
@ezzylryb
Meteorite ..
@mars_milk
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2927
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13373