Зміни.
просто веселка
Зміни бувають різні, Від своїх думок й чужих... В кращу сторону міняють сильні, В гіршу - це примха слабких. Люди міняються усі, Не залежно від віку і статі. Головне зберегти мрії свої І гордо на світло йти далі.
2022-11-04 13:05:22
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
vlusya
Дійсно це так
Відповісти
2022-11-04 15:47:44
1
Микола Мотрюк
Поділяю Вашу думку. А мені багато хто заперечував... мовляв, люди ніколи не змінюються, тільки носять маски... Змінюються, особливо після сильних потрясінь... або заради когось, тобто, можуть стати кращими... але ті, заради кого вони це роблять... можливо, навіть ідуть на жертви, переступають через себе... можуть цього не оцінити...
Відповісти
2022-11-22 07:22:18
1
просто веселка
@Микола Мотрюк життя змушує іноді змінюватися, дякую за розгорнутий коментар ✨🧡
Відповісти
2022-11-22 12:40:25
1
Інші вірші поета
Сторінки книг. ... Королева. Життя - це війни.
Інші поети
mrs_nali
@mrs_nali
Екатерина Арлей
@Katherine_morningstar
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4022
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1967