Зміни.

просто веселка

Зміни бувають різні, Від своїх думок й чужих... В кращу сторону міняють сильні, В гіршу - це примха слабких. Люди міняються усі, Не залежно від віку і статі. Головне зберегти мрії свої І гордо на світло йти далі.

2022-11-04 13:05:22

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

vlusya

Дійсно це так

Відповісти

2022-11-04 15:47:44

Микола Мотрюк

Поділяю Вашу думку. А мені багато хто заперечував... мовляв, люди ніколи не змінюються, тільки носять маски... Змінюються, особливо після сильних потрясінь... або заради когось, тобто, можуть стати кращими... але ті, заради кого вони це роблять... можливо, навіть ідуть на жертви, переступають через себе... можуть цього не оцінити...

Відповісти

2022-11-22 07:22:18

просто веселка

@Микола Мотрюк життя змушує іноді змінюватися, дякую за розгорнутий коментар ✨🧡

Відповісти

2022-11-22 12:40:25

Інші вірші поета

Дивний вірш. Питання, на яке немає відповіді... Ти це переможеш! ...

Інші поети

Hell_ga

@Hell_ga

Kora Rex

@korarex

Karlos Ortiz

@karlos_ortiz

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

2830

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1928