До чого доводить одинокість...
просто веселка
(18+)
Хто ми з тобою в цьому світі: Рідні душі чи просто коханці? Ввечері від відчуттів готові злетіти, Мовчки розходимось вранці. Без розмов йдемо в квартиру, Сповнена вона таємниць. Згорають від сорому стіни - Для нас не існує границь! Все так просто і зрозуміло, Та чомусь болить душа. Неначе одні в цілому світі, Б'ються в унісон наші серця. Що це - любов чи самотність? Не хочу думати про це! До чого доводить одинокість - Душа тепер не головне!
2021-12-04 14:48:08
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
дякую🍵
Відповісти
2021-12-04 14:51:00
Подобається
Інші вірші поета
Філософія... ... Вірш психа... Небеса.
Інші поети
Merlin911
@garovan321
Time_Fune
@Time_Fune
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5277
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6361