Забота и любовь.
Я спрячусь под кустом, Здесь кошечки играют. Надеюсь это не сон, Хотя в жизни так не бывает. Кошечки эти, так мило урчат, С ними уютно и тепло. Они единственные кому нужна, Моя забота и любовь.
2022-01-18 21:54:33
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Володимир Мельник
@просто веселка Власне, віршик був написаний мною раніше як комент-експромт, реакція на одну пісню і відео до неї. А тут він якраз підходить до теми)). І ще, не можу втриматися: "Поверьте, я не придираюсь. И, вот Вам крест, не насмехаюсь. Но сделаю, всё ж, замечанье, Рискуя встретить порицанье. УРЧИТ - живот, когда голодный; МУРЛЫЧЕТ - кот, когда довольный. А я ворчу, вот, иногда; Язык мой - враг мой, это да!" )))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
Відповісти
2022-01-20 19:21:18
1
просто веселка
@Володимир Мельник ШЫКАРНЫЕ у вас стихи, это МАКСИМАЛЬНО талант 🌟
Відповісти
2022-01-20 21:14:23
1
просто веселка
@Володимир Мельник кстати замечание справедливое)
Відповісти
2022-01-20 21:18:56
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12243
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2419