Уже не діти...
Твої перелякані очі Являються мені у сні. Стали холодними літні ночі, А сновидіння, мов лід - крихкі. Твій погляд лякає, когось, Не знають, що бачили ці дві зорі! Смерть узріти тобі довелось... "Ну чому ж діти живуть на війні?"
2022-11-02 20:44:52
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
просто веселка
@Сандра Мей вибачаюсь, просто подивилася новини:(
Відповісти
2022-11-02 20:52:06
1
Сандра Мей
@просто веселка немає за що це ж правда, але така болюча... І яку не забуть...
Відповісти
2022-11-02 20:52:41
1
просто веселка
мене щось нині понесло на депресію😅
Відповісти
2022-11-02 21:17:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1545
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4137