На душі спокій...
На моєму обличчі - шрами, А може то - душа... Давно було розбито ідеали, Давно сама не своя.. На моєму обличчі - сміх, Попри сумні очі.. Мене вже не зламає біль, Такі тихі ночі... На моєму обличчі - тиша, Я тепер - не одна... Обіймаю всіх я ширше, Не знаючи каяття... На моєму обличчі - емоції, Не бачила їх давно... Мені так бракувало гармонії, Життя - тепле кіно...
2022-12-17 22:36:19
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
дякую 🧡
Відповісти
2022-12-18 11:55:04
Подобається
Воланд Дарсі
Життя і справді кіно, з неабияким сюжетом, в якому купа радості та болі, але тільки нам під силу обирати фінал :)
Відповісти
2022-12-18 18:34:57
1
просто веселка
@Воланд Дарсі погоджуюсь 💛
Відповісти
2022-12-19 08:22:38
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4326
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5277