Крига згасає...
просто веселка
А знаєш, сил в мені немає, Як віри і натхнення... Вогонь кригою давно згасає, Мов вечір сьогодення ... А знаєш, я - просто оболонка, В мені - порожнеча... На життя, чомусь вию вовком, Це від реальності втеча... . . . . . . . . . . . . Щось останні дні в мене "хандра", нічого не пишу, нічого не хочеться...
2022-12-16 23:00:59
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Микола Мотрюк
Так... Існування без відчуттів таке нестерпне... а негативні емоції тільки погіршують стан... Але можуть і мотивувати... Та то не завжди, і не зовсім добра мотивація... Буває... Я більше, як півроку нічого не писав... Не хотілося нічого... як вичавлений апельсин...
Відповісти
2022-12-17 05:32:45
1
просто веселка
що вас насмішило в цьому вірші?)
Відповісти
2022-12-17 20:55:57
Подобається
просто веселка
зрозуміло)
Відповісти
2022-12-17 20:57:36
Подобається
Інші вірші поета
Питання, на яке немає відповіді... Вона тепер - вільна. На душі спокій... Люди...
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Diana Zhuk
@diana_zhuk_
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2629
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11044