Цепи.
просто веселка
К чему все эти предрассудки, К чему пустые слова? Мы словно собаки в будке, Сидим на цепях. Боимся сделать что-то не так, Ведь не получим еды. Забыли сородичей в лесах, Поэтому "палачу" верны... Не пытаемся что-то менять, Молча ждём приказа. Быстро уходит время в даль, А мы всё те же, всё там же.
2022-01-12 20:41:59
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
дякую 🍪
Відповісти
2022-01-13 05:43:16
1
Інші вірші поета
Заложник социума. Королева. ... Моя цариця...
Інші поети
Jasper Zabini
@Jasper28
Яна
@yana_krivobok
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1964
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2558