Без назви.
просто веселка
Повільно зникла доброта, Я біжу в нікуди... Колись щось миле малював, Колись я щось творив... Повільно очі голубі чорніють, Небо з них зникає... Моє мистецтво було "вибух", Зараз же просто вбиває... Повільно зникла усмішка, Всюди бачу ворогів! В усьому з'явились сумніви, Мистецтвом я сам себе убив... . . . . . . . . . Щось на кшталт історії мого улюбленого аніме персонажа😅
2022-10-03 08:53:45
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
дякую 🧡☕🧡
Відповісти
2022-10-03 08:59:03
Подобається
Інші вірші поета
Трішки оптимізму! Живу как могу. Вірш на руці... Крила.
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16622
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2294