Королеви
Якби королі королевам віддали свій трон, Тоді б увесь свій схилився в поклон. Королі б зрозуміли нашу ціну, А жінки б нарешті вийшли з тіну. Світом правили б вільні і сильні, А горя зазнали лихі і городливі, За межами світу жінок прославляли б, А інші би нас лише проклинали... Проте жінка править тільки в тіну, Бо знає вона лише свою ціну, Знає про горе, знає про біди, Та вміє зневагу у серці таїти. Знає про щастя, яке вона має, Як тяжко вона його досі сягає. Має кохання, яке дарує король, Який зараз править, як лісом вогонь. Тому королева грає лиш тихо, Бо тільки вона знає терпіти, Шлях її був не дуже простий, І не дивуйтесь, що вибір такий. Тому королі любіть королев, Як місяць - зірки, а сонце - небес, Бо місяць без зорі не може сіяти, А ви без жінок не можете правити.
14.11.2020
6
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9586
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1399