Émotion
_eclairdesoleil_
Tout se mêlent, se démènent, s'entremêlent. Mes colères Ce là jouent terre à terre Mes tristesses Me disent " Bonjour votre altesse " Mes joies Ce prennent pour des rois Mes peurs Deviennent plus que terreur Tout se mêlent, se démènent, s'entremêlent. Les violons ont quitté la piste Avant même le départ des artistes Je souhaitais jouer une symphonie Me voilà avec une cacophonie. Tout se mêlent, se démènent, s'entremêlent Je suis désolé, c'est fini pour moi J'ai avancé d'un pas Et tout a volé en éclat.
2020-11-12 22:19:06
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
CyberKy
@_eclairdesoleil_ Avec plaisir !
Відповісти
2020-11-15 11:36:01
1
lys
Waouhhh
Відповісти
2020-12-06 17:28:42
Подобається
_eclairdesoleil_
@lys 🥰
Відповісти
2020-12-06 17:29:26
Подобається
Інші вірші поета
En nuits Aller sans retour Colline aux Merveilles Chère Princesse
Інші поети
Nespassion
@Nespassion
Ден Щусь
@apocalipt_b
Mary marko
@mary_45m
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5606
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3370