Осінь
В наш ліс прийшла чарівна осінь Змахнула пензликом своїм вона І враз почали відбуватись Неначе в казці справжніх дива. Листя берізки стали золотими Й зриваючись заводили танок Вони усі літали і крутились Вертаючись ставали у рядок Коли вітрець побачив цю картину Дмухнув на радощах увесь І під феєрію казкову та осінню На землю лився дощик із сердець. А осінь, ніби, чарівниця Опале листя підхопила і сплела Одну червону, другу жовту стрічку А потім виткала із нього килима.
2020-08-23 19:38:15
7
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2472
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2501