Осінь
В наш ліс прийшла чарівна осінь Змахнула пензликом своїм вона І враз почали відбуватись Неначе в казці справжніх дива. Листя берізки стали золотими Й зриваючись заводили танок Вони усі літали і крутились Вертаючись ставали у рядок Коли вітрець побачив цю картину Дмухнув на радощах увесь І під феєрію казкову та осінню На землю лився дощик із сердець. А осінь, ніби, чарівниця Опале листя підхопила і сплела Одну червону, другу жовту стрічку А потім виткала із нього килима.
2020-08-23 19:38:15
7
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1338
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1336