Осінь

_Sveta_Sveta_

В наш ліс прийшла чарівна осінь Змахнула пензликом своїм вона І враз почали відбуватись Неначе в казці справжніх дива. Листя берізки стали золотими Й зриваючись заводили танок Вони усі літали і крутились Вертаючись ставали у рядок Коли вітрець побачив цю картину Дмухнув на радощах увесь І під феєрію казкову та осінню На землю лився дощик із сердець. А осінь, ніби, чарівниця Опале листя підхопила і сплела Одну червону, другу жовту стрічку А потім виткала із нього килима.

2020-08-23 19:38:15

7

0

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2578

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2947