Осінь

_Sveta_Sveta_

В наш ліс прийшла чарівна осінь Змахнула пензликом своїм вона І враз почали відбуватись Неначе в казці справжніх дива. Листя берізки стали золотими Й зриваючись заводили танок Вони усі літали і крутились Вертаючись ставали у рядок Коли вітрець побачив цю картину Дмухнув на радощах увесь І під феєрію казкову та осінню На землю лився дощик із сердець. А осінь, ніби, чарівниця Опале листя підхопила і сплела Одну червону, другу жовту стрічку А потім виткала із нього килима.

2020-08-23 19:38:15

7

0

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

2649

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

3862