Почуття
Меланхолія забере мене із собою. Від мене не залишиться і сліду. Я розчинюся в ній, як колись у тобі. Мене занапастили мої почуття. Зламані почуття і думки. Залишся приємним спогадом, А не причиною для ненависті в Моєму нещасному житті. Залікуй мої рани,залікуй мою душу. Не дай мені потонути в потоці Згубних думок. Оброби кожен поріз, розцілуй мої руки. У мене більше нема сил себе лікувати. Де б я не була, я завжди самотня. Скрась мою непотрібну самотність. Віддай мені все своє кохання. Моя сила в болю та страху. Ця порожнеча всередині мене вб'є,як вбила минулу. Я можу без усіх, без мене не може ніхто, Але тільки я буду на краю безодні. Я просто хотіла, щоб мене любили, Більше, ніж своє життя. Обклади мою могилу трояндами, Кольору моєї крові.
2022-11-12 17:13:37
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Натока.
@Сандра Мей Дякую❣️❣️❣️Я намагаюся писати краще.
Відповісти
2022-11-20 11:01:57
1
просто веселка
Досить естетично і атмосферно✨
Відповісти
2022-11-25 20:12:13
Подобається
Натока.
@просто веселка Дякую, у тебе також ❣️
Відповісти
2022-11-25 20:12:53
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1769
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4995