Втома
Ганна Мельник
Приступ втоми, Нікого вдома. Відхилення норми, Всім не відома. Згорілі альбоми, Життя не свідоме. Симптоми хвороби, Лечу в невідоме. Вишу на нитці, Впасти боюся. Все це по звичці, Але все ще борюся Маску одягну, Скажу, що "нормально" Цілі досягну, Та вбита морально. Очі заплющу, Музику включу. Емоції пущу, Свідомість відключу. З колін стану, Знову повстану. Усмішку вдягну, Невдовзі погасну... І знову з початку
2024-05-08 10:51:00
1
0
Інші вірші поета
Для чого ? Не кохай Місце спокою Люблю тебе
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11461
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12415