Дівчина квітка
Ніжна й невинна,тепла і прекрасна, Дівчина зросту звичайного. Ніхто не знаходив у ній нічого унікального, Проте один все ж таки знайшов. Знайшов,те що шукав. Він помітив її,мов горіхове лушпиння,очі. Темне,мов крона дужого дерева, волосся. Смугла шкіра, ніби щойно після засмаги. Він помітив її,її одну серед цілого квіткого поля. Для нього вона бездоганна,найкраща серед всіх. Тільки не шукала вона захисту, Не шукала опори,сильних плеч,за які можна сховатися. Прагнула створити все самостійно,від початку і до кінця. Не вірила в кожні солодкі слова, обіцянки й признання. Хоч не гоноровою була,не прагнула до сім'ї та до рутини. Хотіла квітка віднайти себе у цьому світі. Хотіла знайти покликання своє у цьому квітковому полі... Цікаво, чи квітка повірила цьому прихильнику? Чи відкинула свої принципи заради нього? Чи зміг він достукатися до її серця? Це досить цікаві питання, Та відповіді на них ми побачимо лише згодом...
2023-09-15 14:03:48
2
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9688
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4223