I'm sorry...

CVLD BLVVDED

I would like to say goodbye to you when you were with me, You left me without sayin' goodbye and it really hurts me still, I wouldn't want to be a rude guy in your posthumous memory, It's true that I feel guilty that I couldn't save you then... Guilt is exactly what I feel, The pills are makin' me exist, All I do 24/7 is drown in tears, Your voice is all I want to hear... My minute dreams are filled with sorrow, When I open my eyes I feel the horror, You left me alone in this black world, You were the only bright ray of light and now I've lost you and I feel remorse... How do I feel? The sense of guilt... Can I handle this burden? And stay unbroken... HOW DO I FEEL?... THE SENSE OF GUILT... CAN I HANDLE THIS BURDEN?... AND STAY UNBROKEN... I'M SO SORRY THAT I COULDN'T SAVE YOU THEN, I REGRET NOT TAKIN' CARE OF YOU THEN, ONLY AFTER I LOST YOU DID I REALIZE YOUR VALUE, IT'S A REAL TRUTH I CANNOT LIVE WITHOUT YOU... I CANNOT LIVE WITHOUT YOU... </3

2021-04-30 05:01:39

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

JENOVA JACKSON CHASE

Woww.

Відповісти

2021-05-07 14:30:09

Інші вірші поета

PYRAMID HEAD DRAWN MACHETE SLICING HVRRVR SPLIT PERSVNALITY 2

Інші поети

Tasnime Bouchareb

@tasnime_bouchareb

HAZEL GRACE

@just_another_someone

Квіла Безодня

@bezodnya

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

16714

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12113