Спитайте у себе
Yuliko
Чи сумували ви колись за тим, Як холод пише вірші на віконці, І як зимовий запах мандарин Проміння розсипає замість сонця? Чи сумували ви за темно-сірим небом, Що гримало, гойдаючи розпатлану вербу? Вона ховала дівчину із милим, А ті любились пристрасно, віддаючи її йому. Чи згадка є про віру у тепер незбуте, Коли упевненість з'являлась в знаках долі Й достатньо: "Давай, здаватися не будем, Ми вистоїмо, виграємо потім..."? Чи скучив ти по іншому собі, Тому, з очима кольору надії, Із серцем чистим, вітром в голові, І з кров'ю, щепленою мріями? Хоч раз спитайте у себе самого, Коли востаннє сповідались, щирими були. Священників не треба, не заради когось - Нас чує Бог тоді, коли перед собою чесні ми.
2023-08-25 13:09:50
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Генрі крадієць сенсу
Чудовий вірш... Затишок та тепло ♡°•
Відповісти
2023-08-27 09:17:11
2
Морок Неферат
яке світло йде від нього
Відповісти
2024-09-27 22:02:47
2
Інші категорії
Радісні вірші Вірші в прозі Сумні вірші Поеми Для підлітків Філософські
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3749
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1889