Банальна собі осінь
Aleksandr Bilogura
Осінь. Листя. Вогко. Краплі прохолодного дощу... Відчуваю вітер , пристрасть Щось під нос собі свищу... Осінь. Листя. Петрикор. Манить біс стрибнуть в калюжу Отаку - брудну й мокру Щб аж очі міг замружить. Подих мій глибокий... Осінь. Листя. Нежить. Вітер грає по моїй душі. Пестить серце муза. І писать сумні вірші не буду Не підвладний більше тузі (:
2020-09-04 22:54:04
7
0
Інші вірші поета
"Оте" "Я тут..." Вільна мелодія З нею...
Інші поети
Poor_Sara
@Poor_Sara
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1429
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1353