Демони
Vitalisa
Коли протяжно ллють дощі, Ликують демони в душі, Дияволи мої чудні. Їм довподоби громовиці, Вони чекають блискавиці. Запалюються їхні очі, Й горять тоді вогнем мої дівочі. Сильніють демони в мені, Й зривають всі бар'єри, Підпалюють старі мости, Які колись хотіла зберегти, Щоб оглядатися в минуле, що грузом висло на душі. А демонята одним махом спалили все, відправили на плаху. Вони не по людських канонах, неписаних законах чинять, А так як вигідно мені і як спокійніше душі.
2021-06-20 07:29:50
0
0
Інші вірші поета
Життя на місці не стоїть Окутує світ пітьма Воспоминания из детства Така як є
Інші поети
Harry Ananga
@harriet_karugi
Sp Sp
@sp123
R..
@Djihad
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
6581
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2475