Зимовий поцілунок
Vita Riter
На ліхтар впала сніжинка, Ти ніжно мою руку узяв. На носі залишилася крижинка, Ти мене поцілував. Цей вечір я не забуду ніколи, Коли під снігом місто спало. Над нами сніжинки кружляли, Але нам всеодно було. Ми сплелись у поцілунку, І поруч падав сніг. Ніхто не рушив цю казку, Бо це наш чарівний світ. P.S. надихнула пісня Христини Соловій "Шкідлива звичка" і наш перший сніг.
2018-11-25 16:25:36
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Vita Riter
о, дякую😍😍❤❤хочу писати більше віршів на українській мові. Це ще лише початок😏😏
Відповісти
2018-11-25 16:29:25
1
Vita Riter
хм, а це ідея🤔. Тільки надо хоча б віршів 5
Відповісти
2018-11-25 16:39:30
1
Інші вірші поета
Зимова ніч Козача Могила
Інші поети
Vita Riter
@Vita_Riter
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
44
7
1198
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
2
2008