Вампір
Тріснута чаша, Зірка, що впала. Попиваючи свіжої крові, стою я в дикому полі. Бачу схід сонця червоного неба. Як лезо бритви, зріз горизонту. Річка тече попливаючи. Я як дурень стою. Пташиними піснями слухаю нині, нема в мене смутку-журби. Вітер віє, тремтять дерева. Ангел стоїть на краю. А я червону рідину попиваю, стою сам з собою говорю... Як же мені бути думаю я. Вморила спрага пригнічуюча. На сонці в мить я займуся, попелом вітер розвіє мене.
2023-04-09 15:47:36
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2089
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1991