Мама
Валерія Долінос
Людина падає і сміло рветься вгору, Мина проблеми, Складнощі мина, Та кожен мав і має тепле слово, Від жінки, що дала нам всім життя. Всі натерпілись, часто, на пів віку, Усі вимоги свої мають до буття, Та ніодного слова болю, До жінки, що дала нам всім життя. «ЛюбИть себе, всі кажуть - егоїзм. Любити маму подвиг героїзму.»
2018-05-13 03:07:39
10
0
Інші вірші поета
Урок Важливо Про державу Собою.
Інші поети
Taeter Pompi
@TaeterSmile
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4089
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1383