Для мене...

Валерія Долінос

Я випила трохи ігристого... Що б совість з душею очистити... Я маю надію на береги... Я маю надію на пристані... Я випила трохи ігристого... Мене ти вважав безкорисною... Нажаль, ти не принц, не причиста я... Що б бути для мене немислимим, Всьоголиш потрібно без пристрасті Налити у келих ігристості.

2018-01-13 22:42:42

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Валентин Симаргл

Ваші вірші чудові, в них є душа) Це прекрасно 🙂

Відповісти

2018-01-14 15:50:40

Валерія Долінос

@Валентин Симаргл , дякую, дуже приємно.

Відповісти

2018-01-17 16:05:45

Інші вірші поета

Світ диких Тікаю Будь Просто

Інші поети

Kate Bondari

@Kate_Bondari_17

Lalisa_Livingston

@Lalisa_Livingston

Ruslan

@unhappy_anonym

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1072

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1425