Косівниця
Валерія Долінос
На складному чи складеному шматі листа написала чудну теорему, Поки ти дістаєш до весла, Ти, звичайно, потрібен людині, Але завше приходить весна, Так було і тоді, і до нині, І вирішує лИше вона, Чи потрібна душа для людини. І вирішує лИше вона, Чи лежати тобі в домовині. То ж читайте рядок за рядком Що б ні звуку, лиш скрипи губами. Скоро будемо всі ми разом. За всіма косівниця загляне.
2018-02-22 20:36:08
4
0
Інші вірші поета
Не дзвониш Всім Без назви Для тебе
Інші поети
Alis Tulupa
@alis_tulupa
kamilionus_
@kamilionus_
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5022
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5135