Діла

Валерія Долінос

Почну, як вічний класик, Як дитя пера, Почну ще не закінчивши почате... Я наче, і готова вже до дна, І наче, час мерщій тікати. Почавши, не забуду про бульвар, На ньому хтось прожив, а хтось і падав. Зберу усі-усі свої діла і відпущу скоріш у вись - літати.

2018-02-22 20:25:30

Інші вірші поета

105 Не слід Чекав Мама

Інші поети

Clarissa Fairchild

@clarissa_fray

Андрій Левченко

@svoboda

11:11

@light_blue

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1930

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1762