Боронити Батьківщину наша доля!
Багато болі ця несе війна, В поривах мужності, хлопці наші гинуть, В переконання вічних, доброти і зла, Розвіються їх душі на наших нивах. І землю нашу, рідну Батьківщину Вони боронять доки серце б'є За кожен край, за кожну скривджену дитину, За кожну темну ніч, за кожен світлий день. Перемагає в війнах завжди правда, Впаде ворог від наших нищівних атак, Навіє на нього чорна людська правда, Заселить душу ненависть, жалоба й страх. І всі ці відчуття їх змусять відступити, І плани їхні всі підуть під крах. Бо треба було думати перед тим як бити Країну мужності, сміливості й відваг. І зацвіте країна та що біль терпіла, Буде щаслива,сильна і див повна. А та що винна буде довго гнити, У в'язниці сорому і каяття! ❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
2022-10-23 16:50:20
4
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2577
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3898