Меріен вийшов зі свого дому та попрямував у сторону парку, де вони з Елізабет мали зустрітися. На вулиці була приємна тепла погода, сонечко ніжно гріло, а у обличчя дув свіжий легкий вітерець.

Елізабет сиділа на лавці і щось читала. Меріен підійшов до неї і тихо сів поруч.

- Привіт, Еллі!

- І тобі доброго ранку.

Біля плеча Меріена з'явилася Міу.

- О, а хто це?

- Де?

- Та ось, біля твого плеча, - сказала Елізабет та вказала на Міу.

Обличчя Міу було надзвичайно здивованим, бо вона була впевнена, що її не зможе побачити ніхто, окрім Меріена.

- Як у тебе вийшло мене побачити? Це ж неможливо...

- Мабуть справа у моїй особливій здібності.

- А яка у тебе здібність, Еллі? - запитав Меріен з великим інтересом.

- Мабуть, це найсильніша здібність, яка тільки може бути, проте у неї є свої недоліки. Те, що вона найсильніша, мені сказав Архієпископ.

- А я думала, що найсильніша здібність була у мене, - промовила Міу. - То яка у тебе здатність?

- Ну, я більше нікому крім вас про це не розповім, і сподіваюсь, що ви теж будете тримати це в секреті.

- Ну ясна річ! - промовив Меріен.

- Так ось, я здатна на будь що, у що зможу повірити до кінця. А друга сторона моєї здібності в тому, що якщо я не вірю, що щось можу, то і не зможу.

- Зрозуміло. Цікаво, цікаво... А в що таке дивне ти віриш, що це дало тобі змогу мене бачити? - сказала Міу.

- Тут все просто. Я вірю, що зможу знати Меріена найкраще за всіх, в максимально широкому сенсі...

- Це перше, про що ти подумала? - запитав Меріен.

- Так, це перше що прийшло в голову, і в чому я почуваюся впевненою.

- Початок непоганий, - промовила Міу. - Цікаво... Меріен, ти знаєш, можливо, що Богом станеш не ти...

- Ну якщо Богинею стане Еллі, мене це влаштує. І я вірю, що вона здатна на це!

- А я поки що в це не вірю... Сам розумієш, як це впливає на мої шанси.

- Обов'язково повіриш! Можливо не одразу, але цей час може настати!

Далі Міу розповіла Елізабет все, що вона розповіла Меріену, коли той прокинувся.

- Я теж спочатку хотіла обрати Сльозу, але потім щось всередині підказало мені, що краще пробудити свою унікальну здібність...

- Ти ж розумієш, що якщо повіриш, що может мати доступ до Сльози, то отримаєш його, - спитала Міу.

- Я про це не думала, але впевнена, що це можливо. Може тому Архієпископ і сказав мені, що моя здібність одна з найпотужніших.

- Так, - сказала Міу. - В будь якому разі я відчуваю велику радість, що маю змогу спілкуватись з кимось ще.

- Нам потрібно буде почати випробування вже сьогодні, - сказав Меріен. - Куди нам йти?

- Зазвичай до Воріт Царства Сну проводить Майстер, але у вашому випадку це зможу зробити я. Думаю він не засмутиться. Я ненадовго щезну, є дещо, про що я маю довідатись. Мене цікавить, з яких ви династій.

- Ти можеш це дізнатися? - спитав Меріен.

- Це дуже легко для мене. Зачекайте трошки і я вам все розповім.

Протягом години Міу була відсутня, а Меріен з Елізабет продовжили спілкуватися. Потім Міу з'явилася перед ними, і було видно, що вона дуже хоче поділитися інформацією, про яку дізналася.

- Я так і думала! Елізабет, у твоїй династії були люди, які ставали Богами. Щоправда, ні однієї жінки, тільки чоловіки. Меріен, твоя династія трішки скромніша, але теж є деякі цікаві факти. Твої батьки чекають на тебе в першому місті. Тому я не буду забирати у них задоволення розповісти тобі все самостійно.

- Мої батьки? В першому місті? Треба швидше проходити випробування!

- Якщо ви готові, то не будемо гаяти час. Ходімо!