Нічне місто
Ти повертаєшся з роботи В ночі, Одна, У вагоні метро людей... не більше десяти, Хто біля тебе ти не знаєш і по обличчю не вгадаєш, хто є порядним і другом зміг би стати, А хто заради забави чи пари сотень гривень, проштрикне гарячу плоть, й без докорів сумління сховається у вузеньких вуличках нічного, втомленого міста. І ось ти виходиш на станції "Шулявська" повільно сходами підіймаєшся на верх, Чомусь одразу в голові з'являється картина венеціанського майстра Тиціана - "Сізіф" машинально порівнюєш себе та й всіх інших людей з ним, так прикро, що всі люди, так само все життя приречені вічно виконувати важку марну працю. А що потім ? А потім, самотні вулиці, мокрий осінній асфальт, гордий місяць, тепер все у твоїх руках. І цієї тихої ночі ти володарка цього міста. Чисте небо і тепла ніч тепер твої союзники, Які готові йти у бій заради перемоги та свободи.
2023-01-25 20:47:53
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Tianna Mase_
дякую
Відповісти
2023-01-25 21:16:04
Подобається
Tianna Mase_
особливо цікава архітектура в цьому стилі
Відповісти
2023-01-25 21:17:11
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5938
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3997