Тим, кого з поля бою забрали янголи
Theodora Dove
Темрява воронів сонце закрила, Залізним важким затулила крилом. Козацькая кров і ворожа скипіла — Мій край провалився у вогнений ров. Проміння палá на гладіні ріки, Неначе розжареним ріже мечем. Здається — ось села згорають в огні, Здається — орда незліченна тече. Вітре мій милий, повій потихеньку Відтіль, де мій звержений сокіл лежить. Туманним рядном його вкрий, вітереньку! Укрий, бо ж від жалю серденько горить. О, мій Всемогутній! Навіщо забрав? Ворожую кулю не стримав навіщо? Та смертю тяжкою його покарав? А я й зазирнути не встигла у вічі... За тебе молюся, мій янголе, вічно. Ти руських з небес блискавицей рази! Знай, зірка ранкова — твоя це усмішка! І в мирних серцях ти лишився живим.
2023-04-19 13:05:28
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Theodora Dove
Цей вірш я написала на 14 Жовтня (2022) та його включили у збірник привітань нашим Захисникам і Захисницям. Присвячується Д. Кутаху.
Відповісти
2023-04-19 13:05:55
Подобається
Інші вірші поета
До тебе... Ви падали мовчки Lorelei Чому з'являються зорі?
Інші поети
_White_Fox
@_White_Fox
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3516
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3813