Хіба тебе жінка земна народила?

Theodora Dove

Хіба тебе жінка земна народила? Це статись, кохана, ніяк не могло! Ти з серця троянди багряної вийшла, Омила роса тобі світле чоло. Хіба тебе жінка земна народила? З'явилась ти з крапель осінніх дощів. А може, із хмари, що валом котила, Спустилась на землю на крилах птахів. Хіба тебе жінка змогла б народити?! Не втримала б бідна в собі ту вагу: Із золота ти Всемогутнім відлита, Хоч маєш і серце, і душу живу. Хіба ж тебе жінка земна народила?! Не вірю! Ти — квіточка. Мати твоя Лише до тендітних грудей притулила Тебе, запаливши жагу до життя.

2023-08-04 12:45:28

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Theodora Dove

Присвячується В. С.

Відповісти

2023-08-04 12:53:48

Подобається

Н Ф

Незвичайно ніжно👍

Відповісти

2023-08-05 11:15:57

Theodora Dove

@Н Ф дякую Вам

Відповісти

2023-08-22 13:41:22

Інші вірші поета

До тебе... Lorelei Чому з'являються зорі? Тим, кого з поля бою забрали янголи

Інші поети

Beautifulinwhite

@Beautifulinwhite

Малой

@teddywinters

GRAFO

@grafo

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

4996

Крапка

Ай

Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.

3349