До тебе...
Theodora Dove
Поглянь, моя мила, як травень вирує! Серпанком молочним сади покрива… Послухай-но! Чуєш — земля триумфує, Співає — попереду нóве життя. Голубко господня, а знаєш, що зорі — То янголів очі блакитні, ясні? Та тільки, кохана, так люди говорять — Гарніші за зорі лиш очі твої. А відаєш, квітко моя первозданна, Що цè таке: сонце сяйливе весняне? То миле обличчя твоє, моя панно, Веселе, вродливе, пломінно-рум'яне. А відаєш, мріє моя чорноброва, Що цè є: бурхливий гірський водоспад? Коли золотить його промінь ранковий — Твої лише коси так дивно блищать. А знаєш, моя дрогоцінна камеє, Що десь, на дзеркальній гладіні ріки, Розквітли прозоро-молочні лілеї, Вразливі і ніжні, як руки твої? А знаєш ти, сяйво морської перлини, Про те, що ранкові тумани сріблясті Нагадують, рідна, твій сум швидкоплинний, Що вкрив твої плечі, мов шаль попеляста? А знаєш, велична казкова царівно, Що ці променистії райдужні роси — То іскри любові твоєї нетлінной, Жаданой, як перші веснянії грози? …Поглянь, моя мила, вже день засинає, Серпанком бузковим укрились сади… Послухай-но! Чуєш, як вітер співає? Побудемо разом ще трохи. Не йди…
2023-04-17 13:39:30
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Дуже красиво
Відповісти
2023-04-18 07:43:00
Подобається
Theodora Dove
@Н Ф дякую вам)
Відповісти
2023-04-18 12:51:13
1
Інші вірші поета
Ви падали мовчки Чому з'являються зорі? Тим, кого з поля бою забрали янголи Lorelei
Інші поети
Manar Elabd
@ManarElabd1210
ريما
@RT_248
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17487
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2541