Звір
Tatiya
Звір тихо сидить собі всередині Не чекаючи підкупу Тихо гарчить Ти погладь його ніжно Кістки білосніжні І кричи Ледь втративши кров У темному лісі Його ти зустріла Серед пахощів мідних Він безгрішно лежить Ти йди обережно Ступай легко й бентежно Переступаючи крихкість гілок Від говору жвавого тримайся подалі Стежки оминай І купини криваві Щовечір вони оживуть Ти щосили біжи Доки втративши кров Ти кістки свої не оголиш.
2021-04-27 19:38:30
5
0
Інші вірші поета
Крила Забуття Плач
Інші поети
alexanaxdr
@alexanaxdr
Lincevskaia_16_17
@Lincevskaia_16_17
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8924
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2231