Плач
(18+)
Моє серце зупиняють Твої подихи надривні Це все я у цьому винна І на сповіді мені Подали б у руки камінь Та на грудях він лежить Вже аж років зо п'ять Під водою дуже легко Дно до себе кличе Мої губи не кричать Очі завжди плачуть Ти ненавидиш цю воду А я радо вмиюсь Може стане легше Хоч на день чи тиждень Та твої ридання Знову повертають Камінь той нагрудний Що щоночі топить
2021-04-27 19:40:31
5
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2528
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8914