Плач

Tatiya

(18+)
Моє серце зупиняють Твої подихи надривні Це все я у цьому винна І на сповіді мені Подали б у руки камінь Та на грудях він лежить Вже аж років зо п'ять Під водою дуже легко Дно до себе кличе Мої губи не кричать Очі завжди плачуть Ти ненавидиш цю воду А я радо вмиюсь Може стане легше Хоч на день чи тиждень Та твої ридання Знову повертають Камінь той нагрудний Що щоночі топить

2021-04-27 19:40:31

Інші вірші поета

Звір Забуття Крила

Інші поети

Luna

@Moon_Luna_

Lg Ibarra

@TheLanguishedGal

Jason 顾杰

@Jason_gu_jie

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9513

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

7076