Плач
Tatiya
(18+)
Моє серце зупиняють Твої подихи надривні Це все я у цьому винна І на сповіді мені Подали б у руки камінь Та на грудях він лежить Вже аж років зо п'ять Під водою дуже легко Дно до себе кличе Мої губи не кричать Очі завжди плачуть Ти ненавидиш цю воду А я радо вмиюсь Може стане легше Хоч на день чи тиждень Та твої ридання Знову повертають Камінь той нагрудний Що щоночі топить
2021-04-27 19:40:31
5
0
Інші вірші поета
Забуття Звір Крила
Інші поети
Roos
@roos177_
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13430
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6054