Моя рука торкається пейзажу
Alina Taratuta
Моя рука торкається пейзажу Картина гарна, наче ось жива І тут немає жодного монтажу , І тут не творяться дива А чує моє маленьке серце , Що тут щось є живе І кров по тілі, як джерельце , Яке давно вже снігове А кров по тілі плавно й тихо Безшумно серце стукотить Щоб не побачили ці очі лихо Це серце має тут ожить Я чую запах ранкового лісу І відчуваю дотик молодих гілок Здається я тут зараз побачу Алісу І відчую ніжності і тепла вінок Моя рука торкається пейзажу Картина гарна, наче ось жива І тут немає жодного монтажу І справді, тут творяться дива
2018-01-21 14:14:31
6
0
Інші вірші поета
Закохана знову.. Відкрий своє серце!
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5225
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3109