Ти - прах землі
Світлана Мелашич
людина, - ти є лиш прах землі, і все ж безмежно любиш. в очах застигли ручаї журби і крик постукав в піднебесся. людина, - ти є лиш сіль землі, незгоєної рани її, кровотоки, твоє оживили буття. цифрові картинки збудили твій разум. ти - атомне нутро в божественному знанні. ланцюгове тавро - твої незбагненні гени. в твоїм пізнанні - застиглий космос. і чортів свист, молитви Бога, все в тобі живе й пульсує, як струна. Людина, - ти лиш розум і скарб Землі- твоє життя.
2021-02-20 20:32:21
5
0
Інші вірші поета
Черешня Земле Неопалима Купина Прагну
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2630
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4854