Якби плакав замерзлий край
Ніколас Велес
Я не смертний — кого запитати, за що мене прокляли?! Ким мої діти були, хіба демонами, що поїдали світи? Холодні часи, які їхні гріхи? В війдчай прокляті боги моїх дітей одягли. Зима ти ката клята рука. Крига вірна моя, до грудей вона прилягла, Чому вона кохана моя? Коли душа так бажає тепла! Холодні вітри наші нерозумні сини, — голод ховається в їхніх яскравих очах. Як мені знайти милі серцю гарячі вітри? Це темні часи, мандрівник, прошу допоможи.
2023-02-03 18:46:25
1
0
Інші вірші поета
Вальхальські Полки Усміхнись Цинкова Корона Життя моїх спогадів
Інші поети
Fake Illinois
@troubled
Mary Light
@Maria12
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2362
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5807