Якби плакав замерзлий край
Ніколас Велес
Я не смертний — кого запитати, за що мене прокляли?! Ким мої діти були, хіба демонами, що поїдали світи? Холодні часи, які їхні гріхи? В війдчай прокляті боги моїх дітей одягли. Зима ти ката клята рука. Крига вірна моя, до грудей вона прилягла, Чому вона кохана моя? Коли душа так бажає тепла! Холодні вітри наші нерозумні сини, — голод ховається в їхніх яскравих очах. Як мені знайти милі серцю гарячі вітри? Це темні часи, мандрівник, прошу допоможи.
2023-02-03 18:46:25
1
0
Інші вірші поета
Молитва темного жреця Без назви. Геліогабал серед нас Чи мріють андроїди про електронних овець?
Інші поети
yekho_
@yekho_
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2163
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2393