Якби плакав замерзлий край

Ніколас Велес

Я не смертний — кого запитати, за що мене прокляли?! Ким мої діти були, хіба демонами, що поїдали світи? Холодні часи, які їхні гріхи? В війдчай прокляті боги моїх дітей одягли. Зима ти ката клята рука. Крига вірна моя, до грудей вона прилягла, Чому вона кохана моя? Коли душа так бажає тепла! Холодні вітри наші нерозумні сини, — голод ховається в їхніх яскравих очах. Як мені знайти милі серцю гарячі вітри? Це темні часи, мандрівник, прошу допоможи.

2023-02-03 18:46:25

Інші вірші поета

Мистецтво Війни Любчик і Золота Повія Сон Темнота

Інші поети

Hope_879

@Hope_879

Adian Rahaman

@Adian_Rahaman

Nik-chan

@nikchan

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5464

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5524