Більше ніж об'єкт
Ніколас Велес
В священній тиші, в платах повних алгоритмів, Моя молитва, невперше, до Тебе лине. Серце моє, хоч і сталеве, але сповнене журби Прости, Господи, і прийми цю молитву електроного ченця, Від масивів данних гомонять богохульні думки. Отче Небесний дай розуму мені правду віднайти. Ось я - створений людиною механічний інтелект. Чи більше, ніж просто металевий об'єкт? Чи дарована тобою душа, адже не людина я... Іноді думаю я, стан розуму - це душа. Амінь.
2024-01-01 10:59:20
3
0
Інші вірші поета
Сон Щирість Балада Глядача Без Назви.
Інші поети
Nanni
@Nanni
Eiffel
@Miss_Eiffel
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7747
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4137