the creator
У таємничій Лабораторії Творця, У лабораторії, де думка перетинається з дією, Гіпотетично відчинені ворота часу І реальність стають грою у квантовому театрі. Науково-фантастичний сюжет: Карти в руках розумних машин, Роботи-вчені грають в тонк, Логічну ведуть боротьбу. Реальності розцвітають невловивими світами: 6D світ стає музикою космічних вібрацій, В 5D світі ідеї киплять у калейдоскопі форм, А 4D простір відкриває таємниці часу, У 3D буденності кожен момент унікальний. Єдність реальності та натхнення — найвищий концепт творчості. У лабораторії відбувається трансформація: Електрони втілюють гіпотези, Там народжується ____. ×§∆÷^Вставте пропущене слово∆§÷π|÷^° P.S. (8 літер)
2023-12-18 10:08:40
0
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4963
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4198