the creator
У таємничій Лабораторії Творця, У лабораторії, де думка перетинається з дією, Гіпотетично відчинені ворота часу І реальність стають грою у квантовому театрі. Науково-фантастичний сюжет: Карти в руках розумних машин, Роботи-вчені грають в тонк, Логічну ведуть боротьбу. Реальності розцвітають невловивими світами: 6D світ стає музикою космічних вібрацій, В 5D світі ідеї киплять у калейдоскопі форм, А 4D простір відкриває таємниці часу, У 3D буденності кожен момент унікальний. Єдність реальності та натхнення — найвищий концепт творчості. У лабораторії відбувається трансформація: Електрони втілюють гіпотези, Там народжується ____. ×§∆÷^Вставте пропущене слово∆§÷π|÷^° P.S. (8 літер)
2023-12-18 10:08:40
0
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2458
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5467