Особливий танець
Seras Mark #КЗП
Твої губи насолода для мене завжди Вони кольору піонів, рожевий запах. Я вже можу їх впізнати серед тисяч інших Я так хочу цілувати, зі смаком вишні. Може кави з молоком тобі у ліжко.. Може хочеш спати, твоя рука тремтить.. Так і тягнеться до мене, витає тиша.. Твої карі очі перекривають світ.. Я запрошую тебе на особливий танець! Застосуй тут акварель своїми ногами! Намалюй ось, щось краще ніж минуле! Ми обидва підлітали, аби так тонути. Я буду лити обережно сироп вишневий! Липке кохання, як від бога, воно безмежне! Стану рамкою для тебе, почав з обіймів, Ти - як картина, діамант - серед простих розкішний. Поруч з тобою дні летят, як комета Добрий ранок, надобраніч, спів лелики! А ти така талановита, втрати дару мови.. Я вибачаюсь, ви з небес? Чому ж така чудова.. Цей палантин тобі пасує, давай скоріш одягну. Схоже зіронька вже впала, тримай полярну! А я тебе підтримаю у кожних починань! Бо серед зайвих сяйв, побачив справжню.
2023-09-12 14:22:44
4
0
Інші вірші поета
Милість глибини Мертві почуття Чорний пластир Сутінки
Інші поети
Mennah Mostafa
@mennahhxx
K N
@Nata_Kuchera
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2375
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4777