Лейла
Seras Mark #КЗП
Ти - як Лейла, вільне падіння Залишилася долею мені, такою божевільною. Краплі на листах, сутінковий час. Невже тобі самотньо, А вітер руйнував! Що будували ми разом, Тобі не прикро? Що сталося для нас сказом? Спогад - як ретро! Не розумію, це наче іскри.. До тебе ребра чисті були - Не знав користі! Нам треба вже рішити, метелики мертві! Із моєї душі млою буря ще тремтить.. І зносить всі ті втрати, що спливли в голові Відчуття бігуть шалено, відверто, в нікуди. Ти - як Лейла, вільне падіння.. Залишилася долею мені, такою божевільною.. Я не шукаю тебе, нікого взагалі! Як вітер пошепки: Закохані чомусь сумні..
2023-09-08 15:41:08
4
0
Інші вірші поета
Наче вбитий тобою Я кохав і тлів. Від Нірвани - рвані мрії. Я без тебе
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17202
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12446