Лейла

Seras Mark #КЗП

Ти - як Лейла, вільне падіння Залишилася долею мені, такою божевільною. Краплі на листах, сутінковий час. Невже тобі самотньо, А вітер руйнував! Що будували ми разом, Тобі не прикро? Що сталося для нас сказом? Спогад - як ретро! Не розумію, це наче іскри.. До тебе ребра чисті були - Не знав користі! Нам треба вже рішити, метелики мертві! Із моєї душі млою буря ще тремтить.. І зносить всі ті втрати, що спливли в голові Відчуття бігуть шалено, відверто, в нікуди. Ти - як Лейла, вільне падіння.. Залишилася долею мені, такою божевільною.. Я не шукаю тебе, нікого взагалі! Як вітер пошепки: Закохані чомусь сумні..

2023-09-08 15:41:08

Інші вірші поета

Окрім почерк, мовчки хочу Рапорт у відпустку Смородина Сутінки

Інші поети

Вікторія Вакар

@VikaVita

your_name

@your_name

Редан Марво

@andrey_mayorov

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6685

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5788