Лейла

Seras Mark #КЗП

Ти - як Лейла, вільне падіння Залишилася долею мені, такою божевільною. Краплі на листах, сутінковий час. Невже тобі самотньо, А вітер руйнував! Що будували ми разом, Тобі не прикро? Що сталося для нас сказом? Спогад - як ретро! Не розумію, це наче іскри.. До тебе ребра чисті були - Не знав користі! Нам треба вже рішити, метелики мертві! Із моєї душі млою буря ще тремтить.. І зносить всі ті втрати, що спливли в голові Відчуття бігуть шалено, відверто, в нікуди. Ти - як Лейла, вільне падіння.. Залишилася долею мені, такою божевільною.. Я не шукаю тебе, нікого взагалі! Як вітер пошепки: Закохані чомусь сумні..

2023-09-08 15:41:08

Інші вірші поета

Смородина Це моя вина Від Нірвани - рвані мрії. Едва ли остью

Інші поети

Маргаритка

@flowwwer

VéGá _S.ST._

@VeGa_SST_

Poet of Dark Rose

@Poet_of_Dark_Rose

Схожі вірші

Всі

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

3512

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

13120