Кицюня
Давай зупиним час, запам'ятаєм мить, Допоки люди сплять, ти будеш мене вчить, Як тіло поцілунками твоє ніжно вкривати, Це все кицюнь не жарти, це все кицюнь не жарти. Щоб кожен дотик казкою для тебе ніби був, Щоб кожен сусід розповідь твою крізь сон почув. Тримай мене міцніше, сьогодні ти мій рай. А завтра зранку встанемо, поп'єм зелений чай. Розкажи мені, кицю, свої уподобання, Кожен дотик наш мов рапсодія кохання Ніч така спокійна, хвиля почуттів Разом у гармонії моментів й стонів спів. Цієї ночі разом мить за миттю йдем Ці доторки наші мов пісня в тиші тем Кожен рух повільний кожен дотик – рай З тобою у гармонії любові у цей край. Візьму твої руки, щоб стрічкою зв'язати, Сьогодні не вдасться тобі кицюнь поспати. Зісковзую вниз, ніжно граюсь з тобою, І ти візьми кицю пограйся зі мною. Кожен дотик ніжний в нотних партитурах Давай поп'ємо чаю на світанку бурім. Ну бо, слухай, кицю, ще не час кінчати? Я хочу усю ніч так з тобою гратись. https://youtu.be/0H4gAYcuzng?si=tAoPnBy-lwX8ppQY
2024-10-06 14:28:19
1
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4245
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3843