Ось ти перед мною метушишся
Ось ти перед мною метушишся
І збираєш свої речі,
Я тебе навіть не прошу залишиться,
Отакий вийшов романтичний вечір.
Ти кричиш, бо набридло мовчати,
Немає сенсу звинувачувати інших людей,
Адже я мовчу, бо нема чого сказати,
Залунала улюблена пісня - грохіт гаркнутих дверей.
Доведеться впитись так, щоб не міг стояти на ногах,
Бо занадто довго я довкола ходив,
Відчуваю, як у моїй руці твоя рука,
Але я в кімнаті один...
Вітер дме з відкритого вікна,
Серце стихає при кожному ударі,
А мене клює думка, що зараз йдеш сама
Через нічні вулиці й тротуари.
Хоч мені вже не має будь до цього діла,
Все вже вирішено, все,
Ти зробила так, як захотіла,
Цікаво,що буде тепер?
Тепер ми не будем разом,
Настала пора й відпустив,
Я знав, що так буде, відразу,
Та просто я тебе любив.
Я переживу, бо до мене вже хтось пережив,
Відпускаю, бо до мене вже хтось відпустив,
Раптом телефон зазвонив,
Та я знаю, що це не ти.
Твоє тіло - насалода,
Я відразу відчув це,
Виявилось, що найменшої прохолоди
Достатньо, щоб захололо серце.
На моїх губах досі слід твоїх,
Вони тепер такі гарячі,
Як я не хотів,
Та більше їх не побачу.
Любов нервово курить на балконі,
А ти у перехожих просиш підкурити,
Найгірше те, що ми живемо в одному районі,
Я знаю де ти будеш ходити.
Де і ким будеш працювати,
Знаю хто буде твоїм особистим касиром,
Знаю кого ти будеш цілувати,
Коли я буду проходити мимо.
Знають скільки буде дверей
І до скількох не буде ключів,
Я розчинюсь серед натовпу людей,
І буду радіти, що ви залишилися живі.
На Ви, бо тепер чужі,
Робимо це, хоч його й не треба,
Ти кохаєш іншого, щоб робити боляче мені,
А я шукатиму дівчину, яка була б схожа на тебе.
Все колись пройде,
Все забудеться зізнавшись,
Буде так тепер,
Бо ми спалюємо мости, так ні в чому не розібравшись.
2020-10-28 10:22:59
2
0