Таємниця доблисного воєна
Сильний духом. Незламний волею. Він є могутнім Все в його руках З ранніх літ Його благословив сам Арей. *** Я зовні сміливий, відважний, За плечима в мене сотня перемог... Вони говорять, що мене благословив Арей, мій бог... Та насправді все не так і просто, Я – вразливий, і найважче жити в масці, Коли зі мною мої лицарі воюють, Я не маю права на поразку... *** Пошана короля. Рицарів повага. Любов народа. Прихильність дівиць. Що і ще потрібно для щастя ? Титул. Злато. Усе в його руках. Чому він а не я? **** Мені заздрять, не знаючи всю правду, Уся пошана ні до чого мені... Я насправді хотів спокійно жити, А не вбивати людей на війні... Та моя найбільша таємниця Що мою родину лютий ворог вбив... Вороже військо погубило моїх рідних І я серцем майже скам'янів. Керує мною тепер лише помста Тому я і б'юся не на життя,а на смерть... **** Холоднокровний. Суворий. Гордий. Він вселяє страх своїм видом. Його погляд здатний убити. Сам він страшний. Уроду давно загубив. Якби не прихильність короля давно би гнив. ******** Де ж мій спокій ? Серед вітрів у чужих краях. Чи в людстьких очах ? Ох, він десь там із вами любі мої... Яким би не був завжди для людей не той... Це вже кінець геройства мого. І початок щастя неземного... Написаний у спів авторстві із чудовою🌹 @sandrine_ukrainian
2023-09-29 18:26:36
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Молодці, дівчата! 🔥👍
Відповісти
2023-09-30 08:43:37
2
Сандра Мей
@Lexa T Kuro дякуємо ❤️🌹
Відповісти
2023-09-30 09:39:28
2
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9455
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5446