Руїна

Сандра Мей

Довкола мене пустота та тиші пустиня. Себе я знищив. Погляньте, від мене залишилась лиш руїна ! Душа пуста, а мета загублена. "Як ж таким ти став ?" Все завдяки вам. Я задихався посеред вас, я помирав з середини, благав та мене ніхто не рятував, то ж себе поховав... В жилах моїх тече темна рідина. Я не знаю віднині ні милосердя, ні доброти. Без жалю за вами спостерігаю. З вами граю у гру , яку веду сам. Та у ній немає переможців. Я вмиваюся кров'ю ворогів, а довкола лиш руїна... озвучка на вірш: https://youtu.be/zmVKNF0e-7k

2023-07-27 17:16:21

11

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Хонна

Доволі сумний і жорстокий вірш...

Відповісти

2023-07-27 17:25:42

1

Lexa T Kuro

Сильний вірш! Такий не просто написати, я знаю. 🔥👍

Відповісти

2023-07-29 12:30:34

1

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1373

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1721