Ця історія давня.  Їй не має віку.  Це історія моя, котра сповнена небезпек. Вас я прокляну царю й королю. Прихвоснів ваших, ох як зневажаю. Я б'юся за омріяну волю.  Вона - мій трофей і найкраща винагорода.  Її так жадаю, що тисячі зву із собою й вони радо йдуть зі мною.  Лиш би її хоч раз відчути у своїх руках. От-от і ти вступиш у бій за свободу! Гей фортуно ти мені посміхнись! Бо так давно тебе не стрічав.  Гей, Ніко, супроводжуй у цій місії важкій! Бо вже остогидло невільником буть! Гей, браття, от-от настане кінець стражданням віковим! На нашому боці фортуна й богиня перемоги. В нас живе Афіни дух! Розцвітуть вулиці, зникне беззаконня. Ти лиш вірь й не сумнівайся!  Покладемо гуртом кінець несправедливості!  За правду ми борці! За свободу людську життя віддать не лячно. Нас не страшать царські мури. Нам не страшні царські тортури! За переконання свої голову покладемо додолу. Ми - борці за права людські! Ми - це мрійники, котрі відкинуть реалії цього буття й будуть линути до кращого майбуття! Боротьба дена та нічна іде за жадану так нашим серцям, свободу! За волю іде війна. Кожен із нас борець. Я вам кажу лиш сміливці не злякавшись небезпек підуть у бій.  Я вам кажу лиш відважні дійдуть до кінця. Та волю здобудуть у цій боротьбі лиш ті, котрих не зломили тортури вікові.  Ходімо браття за мною, вас поведу у бій за свободу.   Я вам обіцяю її ви здобудете. Тож ходіть зі мною! Ми - повстанці! Ми - революціонери! Ми - борці за краще майбуття!  Нас манить волі смак.  Ми штурмуємо палац! У кайдани нас вже не закувать... Іде боротьба не на життя, а на смерть.. Коли не собі,то нащадкам, здобудемо її. У ваших панських очах бачимо страх та він лиш звеселяє.  А у наших видніється хоробрість та рішучість непохитна. Ви нас прагнули на вік закувать у кайдани й щоб ми мовчали.  І зізнаюсь по правді,спершу батіг вибивав усю дурість з голови. Скажу по правді, спершу покарання суворі лякали.  Та скільки можна жить, як раби безмовні?!  Скажу по правді ,колись воля здавалась лиш мрією нездійсненою... Та зараз ми тут зібрались, щоб втілити її в життя!  Ми не відступимо!  Ми не здамось!   Голову свою більш не схилимо перед вашими царськими рожами. Бо у нас живе вільний дух, котрий стільки літ придушували та він незламний і непокірний. То ж підемо у бій смертельний за наші переконання. Бо більше не сила нам мовчать. Вже несила жить в кайданах. Більше не житимемо ми в путах надані царем.  Коли пройде час, коли за нами підуть мільйони, лиш тоді ми зломимо царське беззаконня й сваволю!  Лиш тоді ми здобудемо омріяну волю для народу.  Лиш боротьбою ми здобудемо її. І коли настане перемоги мить, кожен із нас вільним стане! Ми зламаємо царські закони. Ми змінено владу й закони!  Й запанує в наших краях омріяна воля й рівноправ'я. Нас запам'ятають усі на всі віки.  Гей, браття, ось й закінчився утисків час й неволі болючий смак! Ох, омріяно ,воле...  Гей, браття, сьогодні волю ми здобули та якою ціною?  Багато хто з нас помер і я знаю це гірко та знайте, що кожен хто з нами боровся героєм став й завдяки вам усім у нас є вона.  Гей, браття, ми пом'янемо сьогодні всіх хто не з нами й привітаємо нашу перемогу.  Ось нарешті ти в наших руках, омріяна воля.  Тепер не буде усіх тих жахіть... Тепер пануватиме тут лиш добро, яке ми створимо гуртом.  Гей, Фортуно, Афіно й Ніко, вам мій низький уклін й подяка, що з нами були до кінця! Віє вітер той самий що завжди, та тепер я відчуваю у ньому перемоги смак.