متى !
سين
متى سيكون قلبي قوياً ولو لمرة ! متى سأتوقف عن تذكر ماضي مؤلم يغزو حاضري وسيدمر مستقبلي ! متى سأكون فخورة بنفسي بسبب شيء فعلتہ ! متى سأتجاوز مخاوفي ! متى سأمضي قدماً في حياتي ! ربما باليوم ، وربما بالغد ، لكن بالتأكيد لن يحدث شيء مما قلتہ فوق .
2020-07-28 22:32:31
7
15
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (15)
سين
@كَـاثـرِيـن بموووت 😂😂😂
Відповісти
2020-07-28 23:21:08
Подобається
Arris
الله💜💜💜
Відповісти
2020-07-28 23:36:45
Подобається
سين
@Arris 💕💕💕
Відповісти
2020-07-28 23:43:07
1
Інші вірші поета
خالِد
Інші поети
Alaa Gamal
@alaa_gamal
R_i_t_a
@freebird
His Queen
@his_queen0926
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4829
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11394