Новела

Ruslan Korzh

Час летіти в потойбічні світи, Час відпускати усе, що не твоє... Розумієш, цей світ не для мене... Та й я не для нього! Час, коли ти живий ще пару годин І після цього нікого не стане, Вони підуть і залишать це тіло. Бувай, залишайся у ямі. Вони все зробили, аби показати цей світ В тих фарбах, в яких він існує. І не карай за це ти себе, Ти не винний... Винних нема... Душа їх забрала, вони всі втекли, Тіло залишилось на деякий час. Далі не разом, вже поодинці, Там сам диявол на них вже чекає... Ні, це не смерть, це новеньке життя, Там новенькі герої у цікавій новелі, Там палаючий бруд і залізні клітки, Там кімнати пусті і нічого живого... Живих вже немає, це місце для мертвих, І саме тут знайде спокій Душа, Так, є самотність, але тобі це знайомо. Не карай! Просто зростай і надихайся. Посадка на рейс вже закінчилась, Ті, хто не встиг, значить вам ще не час. Туди потрапляють прозорі, які загубили свій колір, Або просто ж віддали свій колір чужим.

2020-07-12 18:26:56

Інші вірші поета

Мальовані медом Засыпаю навек Нічний гном Дякую, що ти живеш в мені

Інші поети

Moi

@Moi_2000

The Dead Poet.

@TheDeadPoet_hr

Наталія

@di_di_badabum

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1747

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4024