Я ненавиджу себе

Роузі Рей

Я ненавиджу себе, Не люблю себе і все.. Я не красива тверджу собі.. Немає у мені нічого.. Щоб могло здивувпти,та зачарувати.. Я без ізюминки своєї.. Я звичайна дівчина..проста.. Тому й ненавиджу себе за це! Але живе у мені віра.. Що зміниться усе колись.. І настане можливо той день.. Коли я буду собою.. Повноцвнно собою керувати.. Рухи,думки.. Я не хочу бути такою.. Так,звісно справжня я.. Теж не ідеал.. Але у світі немає ідеальних людей.. Люди схаменіться світ жорстокий..приміть це і все! Що тут важкого..не потрібно думати що ти кращий за інших! Адже той хто слабкий!Потім наздожене того хто був попереду! Люди які думають що вони вищі за інших! Повірте вам потім карма віддасть!Наздожене!Зламає! А ті що слабкі йдіть у перед до мети!Вірте усе себе!І усе вийде! Ви не здавайтесь ніколи!Не лінуйтесь! Якщо хочете чогось досягнути!То усе залежить від вас! Ви такі як усі сильні сміливі у душі! ...

2023-05-04 17:17:58

2

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Н Ф

Не знаю тебе настільки добре, щоб судити, але переконана, що щось є. Для тебе це може бути дрібничка, на яку не звертаєш уваги( наприклад чарівна посмішка). А на когось вона може справити незабутнє враження.

Відповісти

2023-05-04 20:21:55

1

Роузі Рей

@Н Ф поспішка яку бачили в житті лише 4 людей?😂😂

Відповісти

2023-05-04 20:23:38

Подобається

Н Ф

@Роузі Рей Це лише приклад. Може бути і щось інше. Колір очей, тембр голосу - варіантів багато.

Відповісти

2023-05-04 20:25:52

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12442

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

4082