Воно?
Роузі Рей
Воно це те що не забудеться.. Те що мною керує.. І я нічого з цим не зроблю.. *** Я із ним речі не сумісні.. Де я там завжди проблеми Але у душі все краще ніж у світі.. *** Воно ж.. Зле,лихе.. Володіє мною як хочеться йому.. *** А я за помилки,буду собою платити.. Злість і фальш у крові моїй,повір.. Я не знати чи повернусь.. І чи повернусь взагалі.. **** Така як була раніше я.. Такої не буде ніколи.. Воно змінило мене.. *** Я насправді не лиха.. Це воно мене таким зробило.. Воно забирає мене.. *** Я сама не своя коли воно зі мною.. Я не така як всі.. Воно твердить мені..в мене перчинка затаїлась у кутку.. *** Я та котрій доля послала таке.. Несусвітнє,містичне лихе.. Я не хотіла бути такою! *** НЕ ХОТІЛА БУТИ ТАКОЮ І ВСЕ!
2023-04-11 18:34:17
5
0
Інші вірші поета
Немов зола.. Пісня Подих помсти Верлібр 18+ Я не хочу Забуття
Інші поети
Helen Monthly
@helen_monthly
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2001
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5729