Троянда Смерті Верлібр 18+
Троянду смерті я подарую тобі.. Щоб у пеклі жилося тобі.. Я ненавиджу тебе,й кохаю в одночас.. Твоя долі горіти та жити у пеклі.. Ця квітка смерті чорна як моя душа та життя.. Вітер розвіє,цей попіл,цю фальш.. Побачиш ти мене спражню хто ж зна.. Кривавий Янгол зустріне тебе.. Можливо це я?Хто зна? Троянда смерті в руках тримай,не відпускай.. Тримай її до кінця,поки не перетворишся на попіл ти.. Вона раз і назавжди зруйнує тебе!!
2023-05-16 17:37:58
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сніжана Ворон
Не знаю чому, та мені подобаються такі вірші❤️ це дуже гарно
Відповісти
2023-05-23 11:00:14
2
Роузі Рей
@Сніжана Ворон дякую..я теж люблю таке писати..та читати
Відповісти
2023-05-23 11:02:13
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2786
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3323